Війна — це горе, смерть, біда і мука,
Це страх і сльози, біль, насилля, глум…
Прощання назавжди, навік розлука…
Тривога в серці, неймовірний сум…
Це все війна і що тут ще додати?
Нічим її не вибереш з сердець.
Війна людей примушує страждати…
Та перемоги світить промінець.
Бо прагнемо ми миру і любові,
Й за рідний край ми стали, як один!
За села наші і міста чудові
У бій пішли усі: дочка і син.
Ми на своїй землі! Як відступати?
Та і куди? Та і чого, скажіть?
Тож згинути тут мусять супостати!
Тому російські орки всі дрижіть.
Або біжіть, бо всіх вас смерть чекає.
На цій землі вам нічого робить!
Бо вільний дух у бій нас піднімає,
Для українців воля — значить жить!