Війна іде

А до Нового року що там залишилось…
Якийсь ще місяць… Швидко пролетить…
Та от війна в країні не спинилась,
Війна ця підла не дає нам жить.
Росія йде війною, все палає,
Дрижить земля від вибухів гранат.
Коли затихнуть? Та ніхто не знає…
Ані цивільний житель, ні солдат…
Ідуть бої удень і серед ночі,
І сиротіють діти кожен день.
І гинуть люди, хоч ніхто не хоче,
Бо ще не доспівав своїх пісень.
Не докохав і не наживсь в любові,
Не всі світанки росяні зустрів.
Всіх слів кохання не знайшов у мові,
Сказати можна, що іще й не жив…
А тут війна, що нищить людські долі,
І гине все — людське життя, любов…
Сніжок біленьким простирадлом в полі,
На ньому маками червона свіжа кров…

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Як придбати книгу?

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube