Я з трепетом в душі чекаю ночі,
Чи буде мир, чи ні — не знаю я.
Чого від нас Росія клята хоче?
В вогні тепер уся земля моя.
А я не хочу, щоб земля палала,
Щоб наші діти гинули в війні.
Синів я ласкою своєю зігрівала
Не для війни. Війні кричу я — Ні!
Ми мирні люди, нам війна не треба!
Народ мій з усіма у дружбі жив.
В молитві я звертаюся до Неба,
Щоб захистити край від ворогів.
Але агресор вже війська збирає
І на кордоні нашому стоїть…
Війська і техніку до нас переганяє,
Щоб знищити, спалити і убить…
І як Росію кляту зупинити?
Чого нам стільки випало біди?
А ми ж прийшли у світ великий жити…
Чого біда повзе до нас сюди?
Війни не хочу. Хочу в мирі жити.
А буде мир чи ні? Та, мабуть — ні…
А нам би в радості весну зустріти
І солов’їні слухати пісні…
Так хочу миру…