Квіти за́вжди такі прекрасні,
Від весни й до зими цвітуть.
Дивовижні, чарівні, ясні,
Люди їх з нетерпінням ждуть.
Їм радіють, як не радіти,
Це ж як казка прийшла у світ.
Вони різні, неначе діти,
В них краса й незбагненний цвіт.
Але я над усе чекаю.
Той підсніжник, що з-під снігів.
Бо за ним йде весна, я знаю —
Він найперший весну зустрів.