Вісники весни
Як тільки сонце пригрівати стало
Відразу холодам й морозам — зась!
Між берегами річці місця мало,
Вона полями рівно розлилась.
Струмочки з-під снігів повибігали,
Під сонечком бурульки капотять.
І зайчики на водах застрибали,
Горобчики веселі цвірінчать.
Все в рух пішло і оживати стало,
Скрізь крапель і струмочків переспів.
Враз потекло усе, порозтавало,
Підсніжник перший між снігів зацвів.
В повітрі пахне радісно весною,
Тривожить душу ніжний аромат.
І полонить вже скоро нас з тобою
Весни чарівність просто у стократ.
Бо затепліє і усе розквітне,
І забринить красою дивосвіт.
А небо стане синє і привітне,
Одягне землю зелень трав і цвіт.