Вісімдесят
Яка весна! Яка весна чарівна!
Все зігріває сонця дивний цвіт!
І ось в таку весняну пору дивну
Прийшла маленька дівчинка у світ
Щоб землю і весну цю захистити
Від болю, кривди, від біди й війни.
Лиш щире серце може так любити
Цей білий світ, веселий, осяйний.
Малим дівчам пішла у партизани,
Була зв’язківцем, медсестрою теж...
Життя прожите хоч складне, та славне,
Бо в серці є свята любов без меж.
І ось сьогодні в день цей урочистий,
Найкращий, мабуть, з-поміж інших свят
Над нами небо сонячне і чисте
А вам сьогодні вже вісімдесят.
І Вами зроблено в житті — багато.
Бажаєм й далі світ п’янкий любить.
То ж хай душа летить у світ крилато,
Щоб довго ще активно й творчо жить.
І зустрічати весни білопінні
В здоров’ї, в щасті, в радості й теплі.
То ж будьте довго ще веселі та активні
На цій чарівній радісній землі.