Вітер чеше вербиченькам коси
Вітер чеше вербиченькам коси,
Щось на цвіт холоди узялись.
Вже в саду зацвіли абрикоси
І гіллям в небеса потяглись.
Щоб до сонечка ближче, до сонця,
Бо ж від нього тепла благодать.
А в моїй українській сторонці
Пташечки все летять і летять,
Щоб весною гніздечка мостити
І співати чарівних пісень.
Пташенят молоденьких ростити,
На крило піднімати щодень.
Ах, весна! Чарівна і жадана —
Вся земля в кольорових квітках!
Твориш диво своє неустанно
І дзвениш у ясних небесах
Дивним щебетом, співом врочисто,
До життя закликаєш усіх.
В небі синьо-пресиньо і чисто,
А навколо — мир, щастя і сміх!