Надія Красоткіна

А—Я

Вітрисько завжди свій характер має

Зірвався вітер й гіллячко хитає,
Трясе і гне, співає і гуде…
І деревце тоненьке нагинає,
Немов розмову з садом він веде
І щось доводить, може вимагає,
Бо іноді сердито сад трясе.
Вітрисько завжди свій характер має
І власну волю він у світ несе.
Привів ось в небо хмару волохату,
А сам гарцює й далі у гіллі.
Людей швиденько заганяє в хату,
Щоб всі були в безпеці і в теплі.
Бо он вже хмара блискітками грає,
У небі вогняний танок веде.
Хоч ще від нас далеко грім лунає,
Та, може, скоро і сюди прийде…