Ви побули в чарівному краю,
В маленькому куточку України.
В квітучому містечку, як в раю,
Тут горнеться природа до людини

Своєю ласкою і зеленню садів,
І дуже мальовничою красою,
Та величчю казкових берегів,
Джерельною водичкою святою.

Селились здавна люди в цій красі,
Тут місце сили, що дає наснагу.
Ходили по травичці й по росі
І мали в серці мудрість та відвагу.

Тут будували греблі і млини,
Оселі гарні і сади садили.
Тут виростали доньки і сини,
Які цю землю над усе любили.

Багатий край на звичаї свої,
І на культуру, пісню та розмову.
Тут навесні співають солов’ї,
І атмосферу створюють чудову.

Земля батьків і прадідів-дідів,
Ґрунти родючі і вода цілюща.
Вона ще знає той козацький спів…
Бо їхня слава вічна, невмируща.

Чарівний край і ріки, і поля,
Що може бути краще для людини!
Це благодатна і свята земля,
Малесенький куточок України.

Краса у кожну пору в нас живе:
Зимою, влітку, осінню, весною.
Над краєм пісня лагідне пливе
І казка йде стежиною в’юнкою…