Ось і ніч розпростерла крила
І влетіла у дім до нас.
Темнотою усе накрила,
Людям спати приходить час.
Ніч холодна, вогка, осіння…
Хоч і жовтень лише почавсь.
Від дощу вже нема спасіння,
От і холод не завагавсь.
Ще й гуде за вікном вітрисько,
Шаленіє собі в гілках.
Хмари чорні спустились низько
І наводять на землю страх.
В чорнім небі зірок немає,
От тобі й горобина ніч.
Дощ холодний про щось співає
І не знаєш у чому річ…
Що з погодою раптом стало?
Загубилося десь тепло…
Павутиннячко не літало,
Літо бабине не прийшло…