А грудень нам несе свята чудові.
Зима у нас багата на свята…
Вже на ялинках вогники святкові,
А на Різдво вечеря жде свята.
Традицій в українців є багато,
І чарів різних у народу є.
Ген коляда розноситься крилато,
А місяць з неба ніжне сяйво ллє.
А десь у лісі сновигають тіні,
Невидиме для нас життя снує.
Вони незримі і усі чарівні,
Он за ялинкою уже хтось є…
А десь далеко хтось пісні співає,
І це не хлопці й не дівчата, ні!
Це вітрюган всю силу виливає
Й хурделиця веде свої пісні…
І сніг мете, стежинки замітає,
Метелиця, що зразу замете,
З-за хмари місяць часом виринає…
Все загадкове й дуже непросте…
Та зараз людям зовсім не до свята,
Пора в нас не святкова, а сумна.
Сьогодні горя й сліз, біди багато,
Бо зруйнувала казку нам війна.