Холодний грудень, дні короткі в нім,
Та свят у ньому просто пребагато.
Тут віддають данину всім святим,
То ж через день чи два — та й знову свято.
Хтось їх святкує… Кожному своє.
А хтось листки в календарі гортає.
В житті у всіх щось особисте є
І кожен на усе свій погляд має.
Мені ж найбільше свято — рік Новий,
Бо тут є казка, що в дитинстві ждала.
Дідусь до нас приходив чарівний,
І я його в уяві малювала.
І завжди мріяла побачити його,
Та разом з тим ставало трохи лячно.
Чекала і боялась… А чого?
Й сама не знала. І була так вдячна
За подарунки, що завжди були
Попід ялинкою і їх було багато...
Ми у дитинстві у казках жили,
А їх для нас творили мама й тато...
Татусь ялиночку приносив запашну,
Ми з мамою ялинку прикрашали.
А мали завжди казку чарівну
І задоволення, та дивне щастя мали.