Гілочка мімози

Мімози, ніби сонечко жовтенькі
Чарують душу і приходять в сни.
Вони такі тендітні і маленькі,
Але це перші вісники весни.
Їх хочеться до серця пригорнути,
Зануритись в цвітіння чарівне.
І серденьком усю красу збагнути…
Мімози зачаровують мене.
Яке це щастя — гілочка мімози
Від серця подарована тобі.
І відступились холод і морози
А небеса чарівно-голубі
Тобі прихилені із добротою,
І з гілкою мімози від душі…
Приємно ж як — краса із добротою,
Тож усміхнутись щиро поспіши…