Подумати легко, та важко зробити
І складно так силу свою оцінити.
Здається, все зможеш, сказав — і готово!
І дати зумієш своє «чесне слово».
Частенько те слово усе ж вилітає,
Та як це зробити — дитина не знає.
Язик без кісток і лопоче, що хоче,
А потім, ну, хоч позичай в Сірка очі...
Сказати сказав, а зробити несила.
Злетів би від сорому — де взяти крила?
І совість гризе, хоч вона й без зубів,
Бо слово сказав, а зробить — не зумів...
Від слова солодкого гірко буває,
Тому хай дитина кожнісінька знає:
Слід волю постійно свою гартувати,
А слова на вітер не можна кидати.
Від слова до діла неблизька дорога,
Самим над собою — складна перемога.
Найважче у світі — себе подолати.
Зробити це важко, не те, що сказати.
Хоч просто несила, та слід це зробити.
Не можна у світі безвольному жити.
Дотримати все, що комусь обіцяв,
Старому й малому — усім до лиця!
Гартуй свою волю, умій це робити,
Бо важко у світі безвольному жити.
Щоб слово і діло у парі вжилися,
То ти над собою як слід потрудися.