Давайте просто будемо добріші
І один одного полюбимо усі.
Та станемо терплячіші й мудріші
І гарні, наче квіти у росі —
Красиві й чисті, ніжні і приємні,
Бо ж всі ми люди на святій Землі.
Й стосунки добрі будуть хай взаємні,
Щоб нам не розчинитися у злі.
Бо так багато темряви і лиха,
А зло засмоктує, немов багно.
Тож хай між нами запанує втіха,
Про це я мрію і уже давно.
Бо стільки чую негативу в слові,
А матюки летять, як вороння.
На підлість різну деякі готові
Й летять наосліп, просто навмання…
А можна ж жити гарно і приємно,
І говорити лагідні слова.
І щоб повага в нас росла взаємно,
Щоб мова стала радісна й жива.
І доброта усіх нас освітила,
А у сердечках сонце зацвіло.
І щоб любов подарувала крила
Та віддавала нам своє тепло.