Надія Красоткіна

Дзвенять вітри, несуть весну на крилах.
Дзвенять пташині радісні пісні.
І поки ще гаряча кров у жилах,
Радіть давайте сонцю і весні.

Давайте квітам будемо радіти,
Траві зеленій, синяві небес.
Хоч скільки б нам не довелося жити,
Нам не побачить всіх земних чудес.

А дуже жаль, бо скільки того віку,
Не встигнеш світ розглянути, як слід,
Як йдеш назавжди в темряву безлику,
А там уже й загубиться твій слід.