Даруймо посмішку привітно, за дарма,
Вона приносить всім велике диво.
Й милішого нічого на Землі нема,
Як посмішка — потрібна і важлива.
Вона не коштує нічого… А проте
Несе красу, мов квіточка чарівна.
І добротою щиро на вустах цвіте.
Така ясна, потрібна і безцінна.
Бо щедро живить душу, радість всім несе,
Знімає стрес, дає натхнення й силу.
Добрішим, світлим робить все, тепло несе…
А іноді дарує людям крила.
Й запам’ятатись може на усе життя,
Як щастя мить, як чистий промінь світла.
Що ключ подарувала в світле майбуття
І сонечком на обрії розквітла.
Її не купиш ні за що й не продаси…
Але можливість є — подарувати.
Тож щиро посмішку свою у світ неси,
Щоб у душі своїй багатство мати.