Якби падлюк при владі не було,
А люди добрі всі були і щирі
Й несли у світ свою любов й тепло,
То б війн не стало! Всі жили б у мирі!

Якби гріхи подолані були —
Ті сім страшних, що заважають жити…
То люди б стати вільними могли.
І почали, як зірочки, світити.

Якби... Якби… Та поки щось не те,
Бо світом правлять не добро, а гроші!
Тому є зрада і корупція росте,
При владі люди не завжди хороші.

Тому у нас кривава йде війна
І гинуть люди, наші рідні діти…
А світом правлять Зло і Сатана.
І нам при цьому треба якось жити…

А не пропасти так от… Задарма,
Та йти до світла і пітьму здолати…
Щоб в душу не вселилася зима,
А сонечко у ній могло палати…

До рідного вернімось джерела,
Де є любов і добрість, милосердя…
Щоб вірність у серцях в нас ожила,
А не слова, що кажуть з пересердя…

Вернімося до того джерела,
Де людяність і доброта — первинні!
Де сонечка багато і тепла,
І небеса безхмарні сині-сині!