День натрудився, йде відпочивати…
Здавалось, що нема йому кінця.
Ось вечір запливає вже до хати…
Він зігріває тишею серця
І затишок та спокій всім дарує,
Розмови при вечері за столом…
І пісню соловейка серце чує,
А на подвір’ї пахне молоком…
Господарі корівок подоїли,
Тепер усі збираються на сон…
Бо потомились, спати захотіли
І темна ніч підходить до вікон.
Тож хай ця нічка буде тиха-тиха
І довго коники в траві свірчать.
Хай стороною всіх обходить лихо,
Щоб вранці сонце вийшли всі стрічать…