День потихеньку догорає
День потихеньку догорає,
На захід сонечко пливе
І тиша землю огортає,
Стає спокійне все живе,
Бо натрудилось… День минає,
Спочинку хочеться і сну…
Серденько спокій сповиває
В таку заквітчану весну.
А от і вечір поспішає,
Він тишу й темінь нам несе.
А вітерець пісні співає
Про доброту й чарівне все.