З-під верби б’є мале джерело,
Там ромашки цвітуть у тепло
І пташина до нього летить,
Щоб живої водиці попить.

А воно дзюркотить і співа,
Бо вода в ньому й справді жива,
Напуває ромашковий світ,
Посилає веселий привіт.

Я розчищу мале джерело,
Щоб ще краще співати могло,
Напувало дерева й траву,
Всім давало водичку живу!