Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Придбати книгу

Дивлюсь на осінь

Про інше б щось писала, та осінь не дає.
Вона мені шептала лиш тільки про своє.
Про липки золотисті і тихий шум беріз,
На склі струмочки чисті від дощикових сліз.
Ще про останні квіти, що гнуться від роси.
Про майже голі віти без листя і краси.
Про шовковисті трави і шапочки грибів.
Про клена без оправи, бо листя розгубив.
І ще про все на світі і тільки про своє,
Чого немає в літі, а восени лиш є.
Я слухаю уважно — таке бува з людьми…
А осінь йде поважно, простує до зими…
І я дивлюсь на осінь, сумую і сміюсь…
А в небі чиста просинь — ніяк не надивлюсь.

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube