Цього року в нас осінь дивна,
Враз із холоду почала.
То була золота й чарівна
Потім ще додала тепла.
То дощами усе вмивала,
Розмивала всі кольори.
То вітрами листки зривала,
Усміхалася сонцем згори.
То стояла вся сіра-сіра
І похмура, і без тепла.
Десь в верхів’ї звучала ліра,
Осінь вже до зими вела.
Та морозу ще не пускала
На дороги, поля й гаї.
День за днем календар листала,
Та закони тримала свої.
От і зараз, у дні останні,
Не велике, а все ж тепло.
Дні короткі, та дуже гарні,
Аж від серденька відлягло.