Чарівне літо. Дивовижні миті…
Краса повсюди, в небі голубінь.
А на деревах яблучка налиті,
І огортає всіх така теплінь…
А вдень на сонці навіть жарко дуже
І вітерець між гіллям не шумить.
Листочок ворухнутися не здужа,
Все розморилось від тепла й мовчить.
Неначе сонне. Скрізь блаженство й тиша,
Приємність, задоволення теплом.
І спокій всюди, що ніщо й не дише,
Здається — не природа, а альбом…
У надвечір’я спека лиш спадає,
На захід сонечко тримає путь…
Трава від звуків зразу оживає —
Цимбали срібні коники беруть
І будуть довго-довго вигравати,
Бо ж вечір гарний і казкова ніч.
У пору цю хіба хтось може спати?
Все до любові тягнеться навстріч…