А за вікном то дощ, то сніг — зима...
І не докажеш їй, якою бути.
Бо розбереться в цім вона сама
Чи дощ нести, чи снігу нагорнути.
Ми перед фактом завжди стоїмо,
Тож можемо лиш парасольку взяти...
Ми під її акорди в світ йдемо...
Ну, що тут можна нам іще додати?
Тому радіймо і любімо все:
Тепло і холод, сонечко й негоду...
Природа нам завжди своє несе —
Дивуймося й любімо цю природу!
Бо ж ми також частиночка її
Й без неї ми не можемо прожити...
А скоро заспівають солов’ї,
Тож прийде час кохати і любити...
Тому любімо світ і в ньому все,
Бо він для нас, немов чарівна казка!
І нас усіх він в майбуття несе...
Тож в серці хай живе любов і ласка!