Дитині дуже треба дисципліна,
Щоб жити у суспільстві, між людьми.
Дитина розуміти це повинна.
Виховувати ж їх повинні ми.
Але цього в дітей чомусь немає,
Не навчені трудитися щодня.
Хтось робить те, що хоче, що бажає
І йде без думки, просто навмання.
А це погано. Треба їх учити,
Щоб сила волі у дітей була.
Щоб діти вміли добре в світі жити
І не було у їхнім серці зла.
Щоб працювати вміли і творити,
Доводили почате до кінця.
Щоб вміли доброту людську цінити,
І світлом сповнені були серця.
Бо все в житті порядку вимагає,
Натхнення, праці, сили і знання…
Хто ж безпросвітну лінь у серці має,
Той буде йти по світу навмання.
Батьки ж не вічні і не геніальні,
Колись у вічність кожен з них піде.
Ну, а багатство те, матеріальне,
Не вічне теж і з часом пропаде.
А дітям вашим що тоді робити,
Як потягу до праці в них нема?
І як, скажіть, їм потім буде жити,
Коли їх жде невігластво й пітьма…