Дитина спала і дивилась сни,
Де квіти розгорталися чарівні,
У сні втішалась фарбами весни,
А скрізь пейзажі незнайомі й дивні…
Дитина спала й радісна була,
Бо так же гарно все довкіл розквітло!
Уся земля казково зацвіла,
З небес лилося дивовижне світло.
І музика чарівна скрізь пливла,
Та розливала і тепло, і ласку.
Дитина зачарована була,
Бо втрапила у справжню гарну казку.
Вона за руку з мамою ішла,
А вся природа їм пісні співала.
Чарівна нічка їх у сон вела…
Але ракета щастя обірвала,
Бо втрапила у їхній дім — і все.
Немає дому, мами і дитини…
Їх душі ангел в небеса несе,
А на Землі нема сім’ї, родини…