Для чого, люди, треба нам цей жах
А щоб прийшла у край мій перемога,
Життя поклали тисячі бійців.
Яка ж важка до миру в нас дорога...
На ній не кожен вижити зумів.
Смерть не питала... Всіх підряд косила,
Бо на війні збирала вічну дань.
І брала всіх, кого на стежці стріла,
Без співчуття, без слів і без вагань.
Бо це війна... Жорстока і кривава,
Для чого, люди, треба нам цей жах?
Ці руйнування, від пожеж заграва...
І ненависть, та люте зло в серцях?
Невже не можна в вічнім мирі жити
Без сварок і без заздрості оков?
А бути добрим, з усіма дружити
Й щоб світом правила свята любов?
І доброта, яка усіх єднає,
І благородство, що підносить ввись...
Ціну високу перемога має...
Тому на світ ти з мудрістю дивись...