Для щастя іноді так мало треба:
Зустріти раптом білочку руду,
Чи от летять легкі сніжинки з неба,
Чи он на гілці снігурі в саду…
А от синички в годівничці сіли
Й клюють швиденько крихти чи зерно,
Чи ще якісь пташата прилетіли,
Чи глянеш враз на біле полотно,
Що скрізь, аж поки погляд твій сягає!
Така земля, ну, просто чарівна!
І все до тебе щастя посилає,
Щодень якась буває новизна.
На що не глянеш — дивина і казка,
Темніє ліс, засніжені поля…
Летить до серця і любов, і ласка,
Бо це твій край, ріднесенька земля…