І я вдягну сьогодні вишиванку
І через ціле місто в ній пройду!
Хоч трохи прохолодно на світанку.
Та, що там холод! Я у ній піду!
Бо наша вишиванка — гарне диво!
У ній краса і мамине тепло!
В ній затишно і зручно, та й красиво!
Я знаю, бо й в дитинстві так було!
В ній спокій, ласка і любов матусі,
І в кожнім хрестику її слова.
До вишивки я серденьком горнуся,
Бо ця сорочка й справді, як жива.
Бо заспокоює і зігріває,
Та впевненості й сили надає.
А кращого убору і немає!
У вишиванці все на світі є!
Бо й полотно для нас земля зростила,
І кольори, що квіти нам дали.
Від матінки-землі іде нам сила
Й від тих стежок, що нас у світ вели…