Надія Красоткіна

А—Я

До зими час нас стрімко несе

Пізня осінь. Плаксива погода.
Зверху й знизу — повсюди вода.
Сиро, темно і холодно… Шкода…
Дощ, сльозами з гіллячок спада.
Хмари виснуть тяжкі, непорушні,
Де те сонце? Давно вже нема…
Сіро всюди. Й проблеми насушні
Також сірі, бо скоро зима.
Заклопотані люди повсюди,
Думка в кожного: «Як пережить?»
Ну, а тут ще осінні простуди…
Де б ті думи в калюжі втопить…
Щоб світліше якось трохи стало
Без проблем і без хмар угорі…
Вийшло б сонечко і засіяло,
Потепліло б ураз надворі.
Та на це сподіватися марно,
До зими час нас стрімко несе.
Розповзаються хмари примарно,
Вітер мокре гілляччя трясе…

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна