До осені ж не хочеться
Солодким соком груші налилися,
Аж гілля нахилилось до землі.
А от пташки у вирій подалися,
Летять, летять великі і малі…
І літо зовсім скоро відлунає
Пташиним криком в синіх небесах…
Десь за горою осінь дожидає,
Щоб золотом прикрасити наш шлях.
А літечко тепленьке і чарівне
Відлине за птахами в синю даль.
Воно було гарнесеньке і дивне
І скоро відлетить, а дуже жаль…
До осені ж не хочеться й не треба,
Бо мріється погрітися в теплі.
Й летіти в радості у чисте небо,
Й багато літ стрічати на Землі…