До осені ж не хочеться

Солодким соком груші налилися,
Аж гілля нахилилось до землі.
А от пташки у вирій подалися,
Летять, летять великі і малі…
І літо зовсім скоро відлунає
Пташиним криком в синіх небесах…
Десь за горою осінь дожидає,
Щоб золотом прикрасити наш шлях.
А літечко тепленьке і чарівне
Відлине за птахами в синю даль.
Воно було гарнесеньке і дивне
І скоро відлетить, а дуже жаль…
До осені ж не хочеться й не треба,
Бо мріється погрітися в теплі.
Й летіти в радості у чисте небо,
Й багато літ стрічати на Землі…

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Як придбати книгу?

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube