Добро і зло у вічній боротьбі.
Ніколи поруч, а завжди — навпроти.
Як зло прийшло, то всі тоді в журбі,
І вже укріплення будують, дзоти…
А як добро у рідному краю,
То ллється пісня, люди пишуть вірші.
Щасливу зірку бачать всі свою,
Ну, а як зло приходить — людям гірше…
Тому живіть всі, люди, у теплі,
У радості і тіштесь добротою.
Нехай цвіте кохання на Землі,
До щастя йдіть стежиною одною,
Яка веде до мудрості й тепла,
До світла й сонця — порятунок в тому!
Щоб від любові вся Земля цвіла,
І ми жили у щасті осяйному.