Добро і зло
Добро і зло на різних полюсах,
Дві протилежності, два антиподи…
Одне вселяє радість, інше жах.
Від зла усім багато бід і шкоди.
І поки добрість в роздумах стоїть
І думає, як краще поступити,
То зло уже на всіх вітрах летить,
Щоб все собою скрізь заполонити.
Посіяти непевність у серцях,
Чи осміяти, чи занапастити…
Навести в світлі душі темний страх,
Облаяти, украсти, насмітити…
У зла нема границь чи заборон,
Воно безмежне і снує повсюди.
У темних душах свій знаходить схрон
Його з собою часто носять люди —
Не треба ж думати, воно є кожну мить,
Саме іде, не треба і просити.
Комусь не заважає й не болить,
І з ним продовжує людина жити…
І так стає страшного зла носій
Без мудрості, без світла і сумління.
Та ти будь мудрим, люте зло не сій,
Бо це вже не життя, а животіння.
Тож зрозумій із самих ранніх літ —
Лиш доброта дає всім щастя й волю.
Тому добро й любов неси у світ,
Щоб мати щастя і хорошу долю.
Дві протилежності, що поруч йдуть,
Добро і зло, їх треба розрізняти,
Бо різні почуття вони несуть,
Та треба сонце у душі тримати
І сяяти, нести тепло у світ,
Бо ти живеш і в світі цім людина!
Ти особистість, а не пустоцвіт,
Тому зорею сяяти повинна.
Бо ти ЛЮДИНА!