Коли душа твоя і чиста, й світла,
То всім навколо радісно стає.
Земля від доброти уся розквітла
Й багато сонечка навколо є.
Бо ти несеш добро і сієш вічне,
Що проростає квітами завжди.
Хоч це добро буденне, та величне,
Воно оберігає від біди,
Дає надію, кличе в синє небо,
І до висот людину підніма.
Ох, як же доброти усім нам треба,
Щоб в душу не вселилася зима…