Доброта… Вона кожному треба
Доброта — це як затінок в спеку,
Як вода, що дарує життя.
Це як голос, що лине здалеку
Й закликає в обійми дитя.
Як промінчик, що в темені сяє,
Щоб дорожній не збився з путі.
Це енергія, що підіймає
Над буденністю нас у житті.
Доброта — ніжний дотик і ласка,
Щира посмішка, світлі слова.
Як прочитана мамою казка.
Вона завжди правдива й жива.
Доброта — це турбота й порада,
Як у холод приємне тепло.
Ніжний погляд, приємна розрада
І від серця нараз відлягло.
Доброта… Вона кожному треба,
Відчуває її й немовля.
Це як ранок і синява неба,
Це як сонце і рідна земля.