Війна доводить всіх нас до межі,
Здається сил не вистачить стерпіти…
Я хочу словом доторкнутись до душі,
Бо люди ми і гарно мусим жити.
Я прагну в слові донести тепло,
Що у моєму серці сонцем сяє.
Щоб затишно всім у житті було,
Тож доброту в душі хай кожен має
І щедро-щедро людям роздає,
А доброта повернеться, звичайно.
Таке повір’я у народу є,
Це буде потім, не завжди негайно.
Добро обов’язково вас знайде,
Де б не були ви, у якому краї…
До вас воно в потрібний час прийде,
Коли ніхто його вже й не чекає.
Й веселкою засяють небеса,
І оживе душа, і стане диво!
І розіллється по землі краса,
Всім стане легко-легко та щасливо.