Щось ранок все не настає.
Яка ж зимова довга ніч…
І що ж таке в тій ночі є?
Але, мабуть, не в тому річ,
Що сон до мене все не йде.
Багато в тому є причин.
А ніч свої пісні веде,
І тягнеться, мов серпантин.
Скоріше б сонечко зійшло
Та освітило все навкруг.
Щось важко уночі було,
А ранок, то найкращий друг.
До ранку може й дотягну,
Він зовсім скоро прибіжить.
Тоді світанок я вдихну
І знову буду світло жить.