Довгожданий дощик
Хлюпоче дощик, як його всі ждали,
Бо без водички висохла земля.
Всі, як могли, так грядку поливали,
А як поллєш великі геть поля?
Тому і ждали дощику рясного,
Щоб оросив пшеницю і жита.
Щоб не минув він поля ні одного
І пролилась волога скрізь свята.
І от краплинки хмара відпустила
І дощ пролився, десь пролопотів,
А десь і сильна злива поле вкрила,
А тут лиш крапнув, більше не схотів…
Але спасибі! Є ж якась волога!
Хоч легше дихати, ніж перед тим було…
І заблищала від дощу дорога,
І придорожнє вмилося зело…