Довкола літо
Довкола літо, літечко, тепло!
Краса, що і в словах не передати!
Отак би завжди надворі було,
То б можна вічно жити і співати!
Бо ж все квітує і усе росте,
Та достигає у саду, в городі.
Сміється щиро сонце золоте,
І жити радісно при будь-якій погоді.
Як навіть дощик раптом стукотить,
Чи вітер між гілок про щось співає.
Однаково — це надзвичайна мить,
Бо в небі ж знов веселка виростає
Й дарує радо гарні кольори,
І блискітки на травах в чистім полі.
І засиніє небо нам згори,
Як світле диво чи як усміх долі.
Довкола літо, літечко, тепло
І так чарівно, затишно, казково!
Куди не глянь, скрізь кольорове тло,
То ж жити на моїй землі чудово!