Ніщо не зміниться, а й далі буде,
Допоки з серця камінь не спаде,
Поки не зміняться душею люди
Й лиха байдужість в них не пропаде…
Тому про душу треба нині дбати,
Щоб у дітей, як квіточка цвіла.
Красою треба душу наповняти,
Щоб доброта і щедрість в ній була,
Турбота й ніжність, відданість і ласка
А зла і кривди не було ніде.
Щоб у душі жила чарівна казка
Яка до щастя й світла поведе
Та щирість й правда сонечком світили,
І людяність у ній завжди жила.
Щоб люди мудрість у душі носили,
А ще багато сонця і тепла.
Ще молодим потрібні ідеали,
Які б до перемоги їх вели.
Та, щоб історію напам’ять знали,
З минулим в серці в майбуття ішли.
Тому дітей сьогодні треба вчити,
Щоб в серденьку своїм добро несли.
В душі своїй з любов’ю вміли жити
Та мудрими в житті своїм були.