Вже більш гіркого і нема нічого,
Й страшнішого немає у житті,
Як бачиш воїна красивого, стрункого...
І от його несуть вже на щиті...
Сирени виють, люди у тривозі,
Нестримно вітер плаче у гіллі.
Спиняються прохожі при дорозі...
Війна кривава на моїй землі...
Вона життя чудове зруйнувала,
Забрала щастя, долю, мрії — все...
І рідну землю нашу сплюндрувала,
Біду і лихо, горе всім несе.
Важка, складна сьогодні в нас дорога
І наші воїни вже часто на межі...
В молитві ми звертаємось до Бога:
Допоможи нам, Боже, поможи!
Пробач за все, як щось не так робили,
Та дай нам волю ворога змести!
Натхнення дай і дай нам більше сили
І за гріхи, Всевишній, нас прости...
Й наблизь до нас жадану перемогу,
Щоб ми у мирі й щасті зажили.
І виведи на праведну дорогу,
Щоб всі шляхи до щастя нас вели.