Допоможи, мій Боже, Україні
Скажи, мій Боже, як же це можливо?
І що сьогодні робиться з людьми?
Щоб замість жити мирно і щасливо,
Іде війна, воюємо всі ми…
На нас Росія підло нападає
І хоче знищити, щоб нас і не було…
Вона і за людей нас не вважає,
Та щоб для нас і сонце не цвіло…
Що то за люди? Що воно за люди,
Які у війнах сенс життя знайшли?
Вони воюють завжди і повсюди,
Тож підлі у віках вони були.
То українців голодом морили,
Нас виселяли з нашого житла,
І чвари на моїй землі творили,
Росія завжди й скрізь розбій вела…
І знову їй у мирі не живеться —
В моїм краю війну розпочала…
Але так просто їй це не минеться,
Ще пошкодує, що до нас прийшла…
Нестерпно важко нам, біда людині:
Розруха, смерть, пожежі, люте зло …
Допоможи, мій Боже, Україні,
Щоб ворога тут більше не було…