У день цей чарівний, весняний — вітаю
Від щирого серця, рідненька!
Здоров’я міцного і щастя бажаю,
Сестричко моя дорогенька.

Летять тії роки, за обрій летять
І доля така вередлива...
Сестричці моїй — п’ятдесят вже і п’ять!
Вона ж — молода і красива!

Усмішка чарівна на личку цвіте
І сонце в душі розквітає.
А щастя у тебе жіноче, просте,
Таке, як у інших буває.

На ноги двох діток своїх підняла
І сонце в їх душі вложила.
Найкраще усе сину й донці дала
І шану від них заслужила.

А зараз вже троє онуків росте:
Чарівні, хорошенькі діти!
Таке воно щастя жіноче просте...
Лишилося жити й радіти.

А роки летять. Та не в роках вся суть.
Поглянь, лиш, у синяву неба!
На крилах своїх птахи весни несуть.
То ж буде усе так, як треба!

Хай весни приходять, минають літа,
Чи землю вкриває пороша...
Для мене, сестричко моя золота,
Ти завжди і рідна, й хороша!

То ж зичу тобі я здоров’я й тепла,
Бо сонце твоє ще в зеніті.
Щоб радісна ти і щаслива була
І довго жила в цьому світі!

Вітає тебе і моя вся сім’я:
Дружина, сини з невістками.
І внучок, якого обожнюю я,
Й вітає весь світ разом з нами!