Надія Красоткіна

А досконалість у людей існує?
Яке там! Завжди щось не те.
То йде не так, а то не так міркує,
Та от коли в ній серце золоте,
То можна все пробачити й простити,
Як доброта у серденьку живе.
З такою можна гарно вік прожити
Щось відкривати світле і нове.
Людина і тоді недосконала,
Бо на усіх вітрах вона пливе….
Не знайдені іще такі лекала,
Щоб досконале скроїти й живе.