Дощ аритмічно стукає в віконце
І манить подивитися мерщій,
Чи ще до нас не визирнуло сонце…
Та ні… Нема… Ідуть і йдуть дощі
Вже котрий день, а сонечка немає.
Воно за хмарами і світить через них.
І пташечка принишкла й не співає,
І дощик цей приємний не для всіх.
Та рада я, що йдуть дощі на грядку
І поливають щедро на врожай.
Як мокрий квітень — буде все в порядку,
Аби ще теплим був і місяць май.
А дощик зупинивсь перепочити
І знову славну пісеньку завів.
І припустив, щоб квіти всі полити,
Та проспівати пісеньку без слів.