Дощ всю ніч стукотів у шибки,
Заливав всі городи й шляхи.
Поховались в нірки їжаки,
Спали солодко всі дітлахи,
Бо вночі та під ритми дощу
Спиться гарно і видяться сни.
Ну, а дощ лив і лив досхочу,
Так буває завжди восени.
Листопад середини добіг,
Кожен день ближче все до зими.
Вона йде вже з далеких доріг,
Над хатами — у небо дими.
Люди топлять, щоб в хаті тепло
Збереглося удень і вночі.
Щоб теплесенько діткам було…
А на вулиці знову дощі…