Дощик ще з ночі іде та й іде,
Мокро повсюди, калюжі.
Місця сухого немає ніде,
Але тепленько, без стужі.

Квіти схилили голівки свої —
Дуже багато водиці.
Та не вгавають в гаю солов’ї —
Мовчки сидіть не годиться.

То ж і лунають повсюди пісні,
Голосно, дзвінко, чарівно…
Гарні і чисті, веселі й ясні
Молодо, чисто, призивно…

А від краплинок круги на воді,
Річка від хмар потемніла.
Чисті й зелені листки молоді,
Гілля дерев, наче крила…

Дощик весь день капотить й капотить,
Вітер в задумі зітхає.
Та ще у листячку дощ шелестить
І соловейко співає…