Дощик накрапає
Дощик накрапає, на воді рябить,
Рясно світ вмиває, на листках блищить.
Мокне все навколо і сади, й ліси.
Дощ співає соло посеред краси.
І на мокрім гіллі ритми видає.
Завжди у довкіллі щось чарівне є.
Хоч сховалось сонце, сумно на землі,
Стукотять в віконце крапельки малі.
Падають, співають, в шибку дріботять.
Думи навівають, хочуть щось сказать.
Світ мене дивує і чудуюсь я.
Скрізь краса існує, скрізь краса своя.
І в таку годину, коли дощ іде.
Підніма людину і кудись веде…
У казкові мрії, в чарівні світи.
Та дає надії жити і цвісти.
Дощик накрапає, дощик дріботить,
Всіх нас закликає мудро в світі жить.