А дощик проливний, густий,
Як із цебра нараз пролився.
Давно не лив у місті в нас такий,
Але, на жаль, вже зупинився.
А я люблю, як довго дощ іде,
Вночі під дощ так добре спати.
Вгорі немає й зірочки ніде,
Дощ відбиває ритми коло хати.
І заколисує, постукує в вікно,
І колискову чарівну співає…
Тривоги забирає заодно,
І неприємності усі змиває…